Шкільна комісія класних керівників

 

 Онлайн-семінар заступників з виховної роботи директорів шкіл міста 

"Формування національної свідомості особистості через активізацію виховної роботи у сучасному закладі освіти"


            Ніщо у житті не відбувається просто так. І наша сьогоднішня зустріч 14 грудня припала на народне свято Наума. У давні часи навчальний процес розпочинався взимку, це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили дітей до школи саме на це свято, бо «Пророк Наум наведе на ум».

     За народними уявленнями, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. Наші предки були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то успішніше отримаються і засвояться знання. І хоча згодом терміни початку навчального року було переміщено, але у ремісничих цехах і братствах продовжували давню традицію – майстри набирали учнів саме на це свято. Кому тяжко вдавалося читання, брали букварі та вирушали до своїх хрещених. Хто бажав оволодіти мистецтвом гри на музичних інструментах (бандурі або скрипці), починали освоювати музичні інструменти саме цього дня.

v Запрошую до вітального слова ДИРЕКТОРКУ ЗАКЛАДУ.

v З планом роботи нас ознайомить О. Повійчук – ПРЕДСТАВНИЦЯ ЦЕНТРУ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ М. БЕРДИЧЕВА



v ПРЕЗЕНТАЦІЯ роботи школи з теми семінару.

     Концепція Нової Української Школи грунтується на ідеї виховання особистості, патріота, інноватора. Патріотичнне виховання безумовно охоплює шкільну та позашкільну освіту, але його основи закладає родина.

Відновлення перерваних традицій

     Батьки нинішніх школярів, дитинство яких припало на 80-90-ті роки минулого століття – це перше «покоління незалежності». Вони зростали в період, коли радянська система патріотичного виховання пішла в небуття, а українська ще не сформувалася. Попри це, дехто став патріотом у зрілому віці завдяки самоосвіті, доступу до різноманітного контенту, вивченню історії. Нарешті з’явилась можливість відкрито говорити про розкуркулення та репресії, Голодомор та Холокост, про інші злочини проти українства, повертати імена забутих героїв. Помаранчева революція, Революція гідності та війна на Сході також для багатьох стала горнилом патріотичного духу. За опитуванням компанії Рейтинг-груп 2019 року, патріотами України себе вважали 83 % українців.

Хто виховує патріотів?

     При Міністерстві молоді та спорту патріотичним вихованням опікується Відділ національно-патріотичного виховання, затверджена Стратегія національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Пріоритетними напрямками такого виховання визначено громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

     ТЕМОЮ нашого онлайн-семінару є формування національної свідомості особистості через активізацію виховної роботи у сучасному закладі освіти.

v ОПИТУВАННЯ: прошу відповісти на запитання «З чим для Вас асоціюється поняття «національна свідомість»?

     Національна свідомість — сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.

     Складовими національної свідомості є

·       сприйняття оточуючого світу та ставлення до нього;

·       усвідомлення національно-етнічної належності;

·       ставлення до історії та культури своєї національно-етнічної спільноти;

·       ставлення до представників інших націй і національностей;

·       патріотичні почуття та патріотична самосвідомість;

·       усвідомлення національно-державної спільності.

     Виокремлюють два рівні національної свідомості:

·       буденна свідомість — багаторівневе, багатогранне, суперечливе і рухливе утворення, що є результатом синтезу природно-біологічного і соціального розвитку багатьох поколінь представників національно-етнічної спільноти.

     До структури буденної свідомості належать:

- повсякденні потреби, інтереси, система цінностей, установок, почуттів і настроїв і т. ін., які виявляються у національному характері людей;

- звичаї та традиції, в яких закодована соціальна пам’ять народу і які виступають нормативами його діяльності, передаючись із покоління в покоління;

·       теоретична свідомість — узагальнена, науково обґрунтована, соціально-політично зорієнтована система поглядів про життєвий шлях, місце і цілі розвитку нації.

     Структура теоретичної свідомості містить:

- норми, цінності та зразки поведінки представників певної національно-етнічної спільноти;

- ідеологію нації;

- національну ідею.

      Основою національної свідомості виступає національна самосвідомість — сукупність поглядів, знань, оцінок, ідеалів, що відображають специфічний зміст, рівень і особливості уявлень представників національної спільності про минуле, сучасне і майбутнє свого розвитку, про місце та призначення серед інших спільнот і характер взаємовідносин з ними. Національна самосвідомість відображає ступінь засвоєння елементів загальнонаціональної свідомості окремими представниками нації.

     Відокремлюють два рівні національної самосвідомості:

1) низький (досить часто підсвідомий) — емоційно відчужене співпереживання власної єдності з іншими представниками етнічної спільноти (етнічна ідентичність);

2) високий — раціональне, глибоке усвідомлення національної належності (національна ідентичність).

     Національна ідентичність — усвідомлення людиною власної належності до певної національної групи, що має свою назву, власну історичну територію, спільні міфи, історичну пам’ять, спільну масову громадську культуру, свою мову, спільну економіку, однакові для всіх юридичні права та обов’язки.

     До структури національної ідентичності як складової національної самосвідомості належать три компоненти:

·       когнітивний (знання про національну спільноту та знання про себе як члена даної спільноти);

·       емоційно-оцінний (національна самоповага чи зневага, національна гордість чи сором);

·       поведінковий (відповідні дії та вчинки, що зумовлені двома попередньо згаданими компонентами).

     Розвиток національної самосвідомості передбачає появу таких національних почуттів:

-       почуття любові до своєї Батьківщини, свого народу, національної культури і рідної мови;

-       почуття причетності до долі свого народу, своєї країни;

-       почуття національної гордості чи національного невдоволення;

-       готовності й волі до здійснення національної мети.

       Отже, національна самосвідомість — самоусвідомлення та самооцінювання власного «Я» як представника певної національності, свідомого та активного виразника національних інтересів, невід’ємної частки свого народу, його національного духу і долі. Формування національної самосвідомості особистості є складним довготривалим процесом, внаслідок якого є чітке самоусвідомлення причетності до нації, готовність чесно сумлінно служити суспільству і Закону, захищати інтереси української держави і її народу.

      Формування національної свідомості тісно пов’язане з характером та національним менталітетом українців. Національний характер українців, –формувався протягом віків. Гостинність і щедрість, ласкавість і доброзичливість, пісенність і музичність, працьовитість і талановитість, ніжність і глибокий ліризм, волелюбство і душевне багатство – лише деякі типові якості відомого в цивілізованому світі українського національного характеру. Разом з тим українцям властива така психологічна риса, як інтровертність (лат. intro – всередину і versio – повертати, обертати) – спрямованість людини на свій внутрішній світ. З такою установкою пов’язують миролюбність, несхильність до агресії та насильства, високе поціновування своєї внутрішньої свободи. Як зазначають дослідники, домінуючою рисою українського національного характеру є емоційність як підвищена чутливість, вразливість. Перевага емоційності, мрійливості над волею часто не давали змоги досягти визначених цілей, реалізувати задумане, довести до кінця розпочате. Неадекватність вольової регуляції проектується в таких рисах, як упертість, прагнення діяти по-своєму, всупереч раціональній логіці. Як засвідчують сучасні наукові дослідження, українська ментальність відрізняється емоційно-почуттєвим характером. «Суттєвою рисою українця, – підкреслює Г. Васянович, – є екзистенційність світосприйняття. Ця риса формувалась відповідно до геополітичної, історичної ситуації в Україні. Постійні втрати від нападів завойовників, загроза смерті, глум над національними святинями супроводжувалися страхом за існування, терпінням. Цей дух терпіння, національної толерантності позначився на тому, що українцеві бракувало твердості на шляху до боротьби за визволення. Необхідною умовою нашого національного відродження і складовою частиною навчально-виховного процесу є відмова від почуття меншовартості і національної неповноцінності, яке прищеплювалось нашими ворогами віками і призвело до втрати історичної пам’яті, національної гідності і гордості, що сьогодні загрожує не тільки нашій культурі, але й взагалі нашому майбутньому. Національна меншовартість – це забуття національної ідентичності, втрата гордості за свій народ, індиферентне ставлення до національних здобутків. У зв’язку з цим дійовим засобом відродження нації є формування в людини почуття національної гідності.. Аналізуючи цю складну проблему, ще видатний письменник, режисер і громадський діяч О. Довженко значне місце відводив освіті. «Освіта – це також і виховання особистості, становлення її внутрішнього духовного світу, утвердження пріоритету особистості». Ця істина для О. Довженка була незаперечною, тож причини всіх негараздів в українському суспільстві, а також причини низької національної самосвідомості та її прояву національної гідності, він убачав у хибній системі освіти й виховання. Особливо його обурювало те, що один з найбільших за чисельністю європейських народів не має словника рідної мови, не має своєї офіційної історії – її викладання заборонено у ВУЗах, занедбано музеї, розкрадають цінності Лаври, знищують пам’ятники старовини…, народ «не учили любити Батьківщину», його «учили класовій ворожнечі і боротьбі… не учили історії». А народ, що не знає своєї історії, на думку О. Довженка, – народ сліпців. Довженко вважав, що втрата мови для народу рівнозначна втраті своєї національності. В «Зачарованій Десні» Довженко наводить приклад, коли допитливий хлопчик хоче з’ясувати «хто є хто».

– Що там за люди пливуть?

– То здалека. Орловські. Руські люди, з Росії пливуть.

– А хто ми? Ми хіба не руські?

– Ні, ми не руські.

– А які ж ми, тату? Хто ми?

– А хто там нас знає, – якось журливо проказує мені батько. Прості ми люди, синку…. Хахли, ті, що хліб обробляють. Сказать би, мужики ми… Да… Ой-ой-ой… мужики, й квит. Колись козаки, кажуть, були, а зараз тільки званіє зосталось…

      На цьому прикладі Довженко показує справжній корінь зла: хибна система виховання або ж брак незалежного національного виховання нівечать національну самосвідомість, і замість почуття національної гідності та гордості культивується комплекс національної меншовартості.

     Ніхто й ніколи не шануватиме жодного з тих народів, котрий не поважає самого себе, тому важливо не тільки відновити почуття національної самоповаги, а й повсякчас підтримувати і плекати його. У процесі навчальної і виховної діяльності патріотичним обов’язком є формування у свідомості учнів почуття гордості за свою Вітчизну, народ, його історію. З цією метою слід наводити історичні приклади, на яких показувати, хто ми є і чого варті в європейській сім’ї народів.

     З чого починається Батьківщина? Які фактори і чинники впливають на любов до рідної Вітчизни, до батьківської хати, до рідних друзів, школи, у якій вчився, до односельців? Про це глибоко лірично і правдиво сказав         В. Сухомлинський: «Коли я чую або читаю слово Батьківщина, мені згадується той день, коли мама дала мені в руки «Кобзар» з щасливою матір’ю і усміхненим дитям». Надзвичайно мудро і переконливо звертається до молоді В. Сухомлинський: «Батьківщина – твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд. Є в нас своє лихо й горе. Говорячи про них, пам’ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому. Щоб мати моральне право говорити про лихо і горе свого народу, щоб один раз сказати, треба десять разів зробити щось конкретне для зміцнення своєї Батьківщини». Про сутність патріотизму глибоку думку висловив геній українського народу І. Франко: «Мій патріотизм – це тяжке ярмо, вложене долею на мої плечі. Я можу здригатись, можу стиха проклинати долю, що вложила мені на плечі се ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням». Ці слова великого українця-патріота є надзвичайно актуальними для всіх громадян, хто по-справжньому любить і захищає свою Батьківщину.

       Необхідно усвідомлювати, що особливої уваги нині потребує проблема формування національної свідомості учнів, набуття ними соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, формування особистісних рис громадянина-патріота української держави незалежно від національної приналежності.

     Патріотичне виховання особистості розглядається як джерело духовного, політичного і економічного становлення країни, її цілісності і безпеки. Провідним шляхом вирішення окресленого завдання є створення ефективної системи патріотичного виховання сучасної молодої людини, спрямованої на формування національної самосвідомості, соціально-політичної, правової культури.

      Національна свідомість виконує важливу роль у підвищенні моралі особистості, стимулює доброзичливість і милосердя, співпереживання в біді і горі інших людей-співвітчизників, представників як своєї, так і інших національностей. Сформована національна самосвідомість сприяє пізнанню самого себе, своїх почуттів і думок, потреб та інтересів, інших позитивних якостей, стимулює глибоку любов до людей, професії, Батьківщини. Отже, коли йдеться про національно-культурне буття, зокрема, про життя молоді, її місця в сучасному українському суспільстві, можливості активного, творчого самоствердження, повноцінного культурного розвитку, то правомірною є постановка питання формування національної свідомості, що має безпосереднє відношення до процесу освіти і виховання молоді – майбутнього нашої держави.

Навчання через дію

      Сучасні школярі знають про Україну набагато більше, ніж їхні батьки у тому ж віці. Вони можуть назвати державну символіку, заспівати гімн, знають імена видатних українців минулого та сьогодення, орієнтуються у літературних творах українських класиків та сучасних авторів – цю інформацію вони вивчають протягом навчального року в курсі кожного шкільного предмета.

     Напевно в сучасному світі найбільш ефективним є навчання та виховання через дію. Важливо максимально оживити українську культуру. Під час проведення народознавчих свят, відтворюються традиції, обряди, а учні стають безпосередніми учасниками дійства. Так формується зв’язок з країною, усвідомлення, ким ти є. Для учнів влаштовуються пізнавальні мандрівки історичними місцями, проводяться інтерактивні екскурсії (особливо в умовах карантинних обмежень). На свята одягати національний стрій. Навіть якщо маленька дитина не розуміє символів вишиванки – важливо, щоб вона звикла сприймати її як частину свого життя. Так само, як і знання української мови.

     Концепція Нової української школи передбачає, що її випускники будуть патріотами з активною життєвою позицією, які діють згідно з морально-етичними принципами і здатні приймати відповідальні рішення, поважати гідність і права людини. Успішна реалізація цих ідей залежить від скоординованої роботи педагогів та батьків.

v ОЧІКУВАННЯ

     При підборі форм і методів організації національно-патріотичного виховання, формуванні національної свідомості варто виходити зі змісту Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ № 641 від 16.06.2015), заходів щодо реалізації Концепції та методичних рекомендацій щодо навчально-виховного процесу в закладах освіти.

     Згідно зі Стратегією на 2020-2025 роки саме національно-патріотичне виховання має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей.

 

      2020 року заступник директора з НВР А. Бентковська брала онлайн участь в роботі Європейського центру імені Вергеланда за програмою підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа». Цього року до онлайн роботи на платформі центру доєднались вчителі англійської мови і розпочали впровадження в практичну діяльність нашого закладу курсу «Розвиток громадянських компетентностей». Розроблено планування тематичних блоків, впроваджуються вправи з посібника «Громадянська відповідальність. 80 вправ або тулбокс», спрямованих на розвиток громадянських компетентностей учнів, розробляються краєзнавчі теми, враховуючи зворотній зв’язок з учнями та колегами шкіл України.

      До Міжнародного Дня демократії пройшов флешмоб та віртуальна екскурсія до Національного конституційного центру Філадельфії, під час якої учні змогли голосувати, приміряти президентські повноваження, приймати присягу тощо. Буквально вчора відправлено учнівські послання на 15 Марафон листівок в підтримку прав і гідності людини від Amnesty Internanional.

      Розроблено тематичний блок «Моя Україна: історія, культура, традиції», який буде впроваджено на 3 етапі дослідницько-експериментальної роботи з інститутом іноземної філології ЖДУ ім. Івана Франка.

v Онлайн-перегляд ФРАГМЕНТІВ виховних заходів (за покликаннями)  з питань формування національної свідомості особистості:



 

v КВЕСТ від Т. Дрозд – класного керівника 11 класу, вчителя інформатики.


vРЕФЛЕКСІЯ (оскільки завтра чергове свято – День чаю, то оберіть собі віртуальний ПРЯНИЧОК, напишіть на ньому найважливіше, найсмачніше, що ви взяли б із нашої сьогоднішньої зустрічі і покладіть його до мисочки)

v Ще раз надаємо слово О. Повійчук

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)